Купало у Дніпрі суть свята

Святкування Купало

Найголовніше свято літньої пори відсвяткували рідновіри Дніпра у живописному місці біля річки Оріль. Звісно, що традиційно на це свято прибули численні гості з різних областей України. Цьогорічне Купало було особливим. У наметовому містечку було не пройти, і не даремно готувалися онуки Дажбожі. Обрядодійство проводив волхв Руського Православного Кола Яромир Січеславський, разом з жрицею Велеславою з міста Київ.Були проведені  "Любки" для всіх бажаючих.

 

 

Невдовзі після початку обрядодійства і розігру шлюбу між Купалою і Костромою до нас завітали Предки і благословив увесь наш Рід. Після вінчання, свято було продовжено, люди встали у хоровод, навколо образів Купали і Костроми та священної вербиці Купайлиці. Потім дівчата погадали на суджених кидаючи вінки у воду, а хлопці залюбки скупалися у холодних водах Орілі. Пройшовши через великий Купальський вінок, всі повернулися до галявини. Там запалили священний Купальський вогонь, закрутивши чоловіче внутрішнє і жіноче зовнішнє коло, яке переросло у спільний об'єднуючий хоровод.

 

 

Запаливши колесо, занурили його у води, чим поєднали чоловіче і жіноче начало. Після такого шлюбу ляльки повернулися до своїх стихій: солом'яний Купало – до Вогню, а зелена Кострома до Води. А Купайлицю, як весільне дерево, було розірвано на гілочки, щоб отримати і собі частину щастя, яке прийшло разом із святом. Люди стрибали через священний Купальський вогонь, щоб очиститися на цілий рік і набратися духовної сили.

 

А закохані стрибали парами, аби не розірвати рук і мати надію на подружнє життя. Від Купальського вогнища запалили кошики зі свічками і пустили їх водами Орілі, поминаючи своїх Предків, які світять нам зорями від Ірію. В чарівну ніч розквітає квітка папороті – квітка кохання і щастя. То ж хай кожен учасник цього свята отримає частину Божої благодаті, бо ми є дітьми Природи і пребудемо разом із Рідними Богами. Слава Сонцю нашому Купалі - Богові плодючості і радощів!

 

 

Сохранить

Сохранить

Сохранить

Сохранить

Громада Рідної Віри Січеславського краю "Полум'я Роду"