Молитви до Предків, поховальні

Молитви до Предків, поховальні

Предки наші Рідні!
Прийміть наше шанування і подяку
За допомогу в справах духовних і земних.
Нехай Бог оберігає Вас
І надає Вам Силу!
Вічно і щасливо перебувайте
В Світі Духовному!
Нехай вічно існує зв’язок поколінь –
Священний живий зв’язок між нами!
Слава Сварогу!
Слава Духам Предків наших!

Силами могутніми і таємними ми поєднуємося з душами Предків Рідних. Предки наші вільні і славні молилися Богам рідним, і відійшли душі їхні до Лук Сварожих і поєдналися з Богами. І ми молимось Рідним Богам, і чують молитву нашу Предки, і радіють душі їхні.

Думкою нашою щирою приєднаймося до прабатьків і праматерів наших. Усвідомлюймо, що вони нас ніколи не покидають і завжди перебувають разом з нами, і досвідом своїм допомагають утверджувати життя і силу Роду нашого.

І се душі Предків рідних од Іру зрять на нас! Слава отцям і матерям нашим, пращурам всім роду нашого, які навернули нас до стезі правої!

О Предки рідні наші, любимо Ваші духовні дерзання, любимо Ваші невинні помилки і шукання, і гордимося ми, що нам життям дане право Вашу велич прославляти, і Ваші помилки виправляти, і з волелюбною вірою у Всеправедного Дажбога новий, рідний духовний шлях життя будувати.

Свічки пливуть – таємну розмову ведуть з живою землею, з ранньою зорею, і чують всі в Русі, що ті, хто вмирають – зорями сяють і в серцях жіночих, і словах пророчих, і в роді-родині, і в росі-сльозині, і в маковім цвіті, і в ласці-привіті. Вічна пам’ять вам, Предки святі наші.

Роде наш, Ти правдивий Бог наш. Ми – Твої сини і дочки. Ти, Всемилосердний, опікуєшся нами на Землі і у Раю Небесному. Ти душу нашу обезсмертнюєш, щоб вона була поєднана з Предками і потомками нашими. Слава Тобі, Роде наш!

Брати і сестри, як вода Дніпрова, випаровуючись, підноситься до Неба, стає хмарою і не вмирає, а знову повертається до рідного лона Дніпра святого, так і людина, спочивши, відходить у Світ Предків Рідних і знову повертається у Світ Нащадків Рідних. Велика таїна Твоя, Всевишній Роде наш!

Віддам тебе в лоно Землі-Матері,
Широко розкиненій, дуже добрій і милосердній,
Молодій пані, м’якенькій, як вовночка,
Щоб вона зберігала твої груди від знищення.
Піднесися, Земле, не дави важко,
Дай йому легко себе почувати,
Лагідно голуб його,
Покрий його, як мати обгортає полою свою дитину,
О, Земле!
(Гімн із „Ріг веди” до Землі)

Громада Рідної Віри Січеславського краю "Полум'я Роду"