Урочисті Слави Богам - Рідна Віра

Урочисті Слави Богам

Молитви, що утворені на основі Велесової Книги

Се бо, молячись, найперше Триглаву поклонятись маємо
і йому велику славу співаємо.

І Хвалимо Сварога, що створив світ, –
це Бог Прави, Яви і Нави, се маємо їх во істину.

Се мовив отцю Ору Сварог наш:
“Як мої творіння створив вас од перст своїх
і хай буде сказано, що ви – сини Творця.
І будьте як діти мої, і Дажбог буде Отець ваш.
Того мусите слухатись, і той вам скаже,
що маєте діяти, і як мовить так і творіть.

Дажбог на струзі своєму в Сварзі премудрій, яка є синьою.
А струг той сяє, як золото, Огнебогом розпалене.
Його подих – це життя і притулок кожної істоти.

Себо Дажбо створив нам яйце,
що є світ-зоря яка нам сяє.
І в тій безодні повісив Дажбо землю нашу,
аби тая удержана була.
Права бо є таємно уложена Дажбогом,
а по ній, як пряжа, тече Ява,
і та створила життя наше.
А тоді, коли одійде, смерть наступає.
Доти є Нава і по тому є Нава.
А в Праві ж твориться Ява.
Могутня сила Твоя, Дажбоже наш!

Хвалимо Сварога, діда Божого,
який тому роду Божому є началом
і всякому роду криниця вічна,
яка витікає влітку од джерела свого
і взимку ніколи не замерзає.
А тієї води живущої п'ючи, живемо,
допоки не прийдемо до нього, як свої,
прибудемо до лук його райських.

Станьте, як леви, один за одного,
і тримайтеся князів своїх,
і Перун буде коло вас
і перемогу дасть вам!
над ворогами отцівської Землі.

Ото бачимо, Сварга небесна виблискує вогнями.
Се отцове неші кують мечі крицеві
у похід збираючись на тьму ворожу.
Тож візьмемо оружжя своє і станемо в лави воєдино,
аби з Предками вирушити у битву велику.
Бо то йдемо проти безладу, лад несучи,
світи сотворяючи з Богами нашими разом!
Слава Перуну!

Загиблим на полі бою воїнам
Перуниця дає воду живу попити,
і, попивши її, йдуть вони до Сварги на конях білих.
І там Перун їх зустрічає і веде до благих своїх чертогів,
і там пребудуть якийсь час вони і дістануть тіло нове.
І так жити мають і радіти прісно і до віку віків,
за нас молитву творячи.

Бога Перуна-громовержця,
Бога прі і боріння прославимо
Що живих явищ кола не перестає крутити в Яві.
Це він нас веде стезею правою до брані лютої.
І до Тризни великої о всіх полеглих,
які йдуть у життя вічне до полку Перунового.

Летить у Сварзі Перуниця
І несе Ріг Слави –
Повен сур’ї живої.
Тож іспиймо його до кута!
І пом’янемо всіх полеглих за Рід наш!

І Мати-Слава перед нами йде,
яка вогонь дала Пращурам нашим.
І се Предки наші в Сварзі радіють за нас.
І Мати кличе до Вишнього,
Що дав їй вогонь до вогнищ наших,
і Той прибув з допомогою.
І се міць верже на ворогів.

Молимо Прабатька Дія, як той розведе вогонь,
який Мати-Слава принесла
На крилах своїх, Праотцям нашим,
і ту піснями оспівуємо біля кострищ вечірніх.

Славимо огнебога Симаргла,
який гризе дерево і солому
і огнехурделицю розвіває вранці, вдень і ввечері.
А тому вдячні за сотворені борошна і пиття, які є їжею,
що її зберігаємо в попелі.
А вогонь роздмухуємо, щоб горіло!

Палимо Вогонь сильний
і вержемо до Нього колоду.
Так, щоб Вогонь був до Сварги!
Так, щоб тріщав Він
й ділився надвоє й натроє...
Бо то є знак від Богів,
що любиться тая Жертва Їм і хочуть її.

Отож молимося Богам,
щоб мали ми чисті душі і тіла наші,
і щоб мали ми життя з Праотцями нашими,
в Богах зливаючись воєдино.

Правда така, що ми внуки Дажбожі,
Тілом та розумом ми з Ним єдині,
і тому творимо і говоримо з Богом воєдино,
і славимо Праву, від того й звемося Православними.

Молимо Велеса, отця нашого,
хай потягне в небі комнощ Суражіїв,
хай зійде на нас сурі вішати, золоті кола вертячи.
То бо сонце наше, яке освітлює домове наші,
І перед його лицем блідне лице вогнищ домашніх.
Цьому Богу вогнику Симарглу речемо показатися
і встати на Небі і так бути до мудрого світла.

Як отці наші маємо очиститись водою в омовінні
і омитися молитви творячи за чисті душі наші і тіла,
як бо Дажбог установив те омовіння і купалища.
І умиємо тіла, і умиємо душі свої в чистих водах живих,
і підемо трудитися всякий день мольби творячи,
і суру п’ючи, як і предки раніше робили.

 

Вечірня молитва


Зоря Красна іде до нас, як жона благая,
І молока дає нам у силу нашу і кріпость двожилу.
Бо ти, Зориня, Сонцю вістяща.
А вже чуємо, як вісники на конях скачуть до заходу Сонця,
аби управити його човен золотий до ночі,
аби віз із волами сумирними провести по степу синьому.
Там бо ляже Сонце спати на ніч. Так і ми спати лягаємо.
А вночі Велес пройде по Сварзі, по молоці небесному,
прийде до своїх хоромів прекрасних,
а на зорі повернеться до воріт.
Слава Велесу! Моїй родині на добраніч!


Молитви сучасні

Роде Всевишній!
Боже наш Рідний!
Ти – наше Світло і Справедливість.
Знаємо, - не самотні ми:
Лине Любов Твоя до нас із Вирію,
Снагою наповнюючи повсякчас.
Славимо Тебе, Боже Прави, Яви і Нави
І завжди прислухаємось до Душ наших,
бо чути прагнемо Слово Твоє
про Стезю Праву свого Призначення.
Витримуємо мужньо Випробування Твої
і Світлом Віди Святої проймаємось!
Щодня радіємо Життю прекрасному,
яке з ласки Твоєї маємо.
Дяка Безмежна Тобі, Всевишній!
Слава Тобі!

Роде Всевишній!
Боже наш Рідний!
Ти – єдиний і багатопроявний,
Ти є наше Світло і Справедливість,
Ти є криниця Життя Вічного,
Ти є Джерело Любови безмежної,
тої, що зцілює Душу і Тіло.
Славимо Тебе, Боже Прави, Яви і Нави.
І щодня працюємо над собою,
щоб завжди бути Мудрими і Сильними,
міцною опорою України-Руси
і Народу свого Прадавнього.
Бо ж Ти даєш нам Наснагу і Радість,
бо ж Ти даруєш Відвагу і Стійкість,
нам Віду даєш і навчаєш Терпіння,
аби з честю пройшли ми
Шлях Життя нашого,
натхненно виконуючи
Священну Волю Твою.
Слава Тобі, Роде Всевишній!
Слава всім Богам Рідним у Тобі сущим!

Великий, могутній і сильний
Боже наш, Перуне!
Ми праведні і вірні
Прадавній Вірі Предків Наших,
Зібралися, щоб дяку Тобі скласти
І Славу Тобі співати!
Щоб бачив Ти, охоронцю наших полів і гір,
Морів і річок,
Що з нашим прозрінням –
Прокидається Свята Русь
І повертається до Божого Закону,
До гордого і праведного життя,
До здоров’я, краси й радості,
До добробуту стійкого,
До Звичаю Рідного!
Твоєю силою ми зміцнюємося!
Твоєю могутністю ми проймаємося!
Щоб вічно у Славі Твоїй перебувати!

Стану перед Дубом, Перуна покличу.
– Прийди-прийди Перуне, прийди-прийди грізний
з силами могутніми, блискавками ясними,
землю освяти громами гучними.
З Алатир каменю вогню викреши.
Вогню викреши – світло запали.
Могуть і Силу свою в нас прояви! Слава Перуну!

Видить Бог Предок наш
Перун Сварожич,
Що зло явне і зло таємне
Русь преповнює.
І кличе Перун на поміч люду своєму
Рать звитяжну,
Щоб повернути славу Богів Руських
На землю Предківську
І щоби почали Кола Сварожі
До Дажбожих Внуків обертатись!
Слава Перуну!

Темінь розійдись, Світло просвітись
І зійди, Зоря ясна вранішня!
Сонце красне!
Зашуміть, Гаї Предковічні!
Воскресіте Рать, Дуби-Прадіди!
Врази зло ти, удатен меч!
Світе, в Праві встань до кінця віків!
Слава, Слава Переможцеві
Перуну Сварожичу!

Перуне, могутній Боже наш!
Ти Праву вірно охороняєш,
Живих явищ кола не перестаєш крутити в Яві!
Це ти ведеш нас стезею Правою до брані,
До брані лютої з ворогами чорними.
Щоб уберегти Рід наш на землі своїй.

Перуне, батьку наш!
Ми потребуємо твоєї сили і звитяги,
мудрості та завзяття.
Наповни душі наших воїнів хоробрістю і мужністю,
світлом і правдою, щоб прибуло в роді нашому
воїнів сильних, воїнів праведних.
Ми нині з пращурами нашими, не самотні ми,
і мислимо про поміч Перунову.
Будь з нами Перуне! Слава Перуну!

Слава Богу нашому, Перуну Світлосяйному!
Се він громами землю сотрясає,
тим дух укріплюючи та душу радуючи!
Кличемо його воїв небесних,
що суть безсмертний Полк Перунів,
стати на межі Прави і Яви, берегти закон Сварожий.

Легкокрилий Стрибоже,
Пресвітлий наш Боже!
Ти по світу літаєш, в небі хмари ганяєш.
Знаю, Бистрий-Стрибоже, Ти всюди витаєш,
Поперед мене Ти шлях розчищаєш,
Від негараздів-халеп усіляких
Внука Дажбожого оберігаєш.
Дяку складаю Тобі – Стрибогу
За легку і безпечну мою дорогу.
Слава, Стрибоже, Тобі!

Батьку наш, Велесе,
Боже Премудрий, Слава Тобі!
Споконвіку Ти вказував Роду Руському
Шлях істинний до Сварги Синьої,
Предків наших навчаючи
як жити в Звичаї.
Хай Мудрість Твоя невичерпна
Довіку нас всіх наснажує,
Мета хай свята i праведна
Народ наш увесь об’єднує!
Хай відають завжди діти
Стезю Праву Велесом вказану.
Слава Тобі,
Велемудрий Боже наш!

Гори, гори вогню!
Гори, гори ясно!
Гори, гори красно!
Тьма і Світло – дві половини Світу.
Цей Вогонь, що народжується світлом,
Підкорив Темряву.
Він був першим жерцем,
Безсмертним серед смертних,
Посередником поміж Богами й людьми!

О Вогню, прийми це дерево,
жертву нашу. Згори ясно!
І розпусти свій священний дим,
доторкнися крилами до небесної Високості!

У цьому священному Вогні зараз діє таємна вседайна сутність Всесвіту, яка творить життя Природи.

Ти, вогню земний, золотий, святий, оживи, очисти наші душі, грій і годуй нас, щоб були ми сильними, мудрими, здоровими, любили свою землю та один одного. Будьмо щасливими!

Дажбоже наш світлий!
Утримуєш у безодні Землю нашу,
творячи життя та красу велику,
даючи тепло та поживу дітям своїм.
Лине до нас любов Твоя,
Святістю і мудрістю Віри нашої.
Ласку Твою чуючи, славу Тобі творимо
від Землі аж до Вирію.
Нехай летить вона птицею ясною,
сповіщаючи всім Предкам руським,
що шануємо та поклоняємось
Сонцю Всевишньому,
Отцю кревному – Дажбогу нашому!

Дажбоже наш, Ти могутній, бо наша віра в Тебе могутня, вона Твоїми таїнами в наших душах народжена й освячена, і Тобою вона благословенна в ім'я волі і сили, слави і безсмертя народу нашого в Царстві Вічності Твоєї, Дажбоже наш!

Велика віра наша в Єдність Твою, Дажбоже наш, множить силу мислі нашої, множить силу дії нашої. І у злагоді з диханням Всесвіту єднає народ наш єдинодушшям, єднає народ наш єдиномислям, єднає народ наш єдиновір'ям. Слався во віки і віки, Дажбоже наш!

Дажбоже! Приносимо Тобі квіти Любові, слово Вірності, поклін Славлення. Вірою в Тебе, Всевишній Дажбоже, милосердніють серця наші. І в діях Милосердних, ми Твої сини і дочки, зріднюємося, єднаємося дітям нашим на щастя і собі на життя достойне, Дажбоже наш.

Могутній Дажбоже!
Зорею вранішньою Ти осяяв Землю нашу,
Провіщаючи народження Ранку.
З насолодою ловимо перші промені Твоєї благодаті,
Огортаючись її ніжністю.
Дажбоже, славимо Твою всеперемагаючу дію,
Що народжує життя в світанкових обріях.
Слава Дажбогу!

Дажбоже наш!
Прошу дати мені можливість
Зрозуміти Всесильне Джерело,
Із якого Ти мені надаєш підтримку і захист.
Щирої віри і щирого бажання служити Тобі.
Прошу прийняти мою духовну силу
До Вічного Джерела Мудрості,
До Вищих Духовних Сил, якими Ти керуєш,
Які постійно стають мені у допомозі.

Дажбоже наш, силами могутніми і таємними
Ти утвердив життя народу нашого на землі багатій.
На ній ріки солодководі, на ній сонце лагідне,
на ній поля квітучі, на ній гаї співучі.
І щедро обдарував Ти внуків своїх
і волею, і любов'ю, і вродою, і силою,
щоб були вони самими собою,
творили життя своє, ідучи шляхом праведним.
І щоб жили вони вічно у вічності Твоїй, Дажбоже наш!

Дажбоже наш! Твоя сила – Світло
Ти є Бог світла, Бог Прави і Яви
Се бо маємо їх воістину.
І є ця істина наша, що переможе темну силу,
І виведе нас до блага, до життя явного й вічного
У єдності з законами Нави і Яви, за законом Прави –
Законом Богів наших!

Дажбоже наш, ми в ім’я Твоє живемо
і хліб Твій споживаємо.
І з вірою в Тебе утверджуємо
працею і борнею волю життя нашого
Тобі Всюдисущий Боже наш, на славу,
собі на здоров'я і дітям нашим на життя достойне!

Слава Тобі Сонце-Дажбоже!
Ти сходиш над Землею-Рожаницею ранку кожного,
Золотим промінням живеш і зігріваєш Землю Священну
І життя даєш Роду земному – дітям Богів Православних.
Дай Боже щастя і радості моїм рідним і друзям,
Дай здоров’я міцного.
Допоможи чесно прожити цей день на славу Роду нашого.
Хай слава стоголоса Дажбогу Пресвітлому
летить до Вирію і повниться там Любов’ю дітей земних.
Слава Дажбогу!

Боже наш!
Ти є Святість, найсвятіша за всі святощі.
Ти є Сила, найсильніша за всі сили.
Ти єдина Правда в світі, і немає іншої.
Ти, Боже, Дух Святий Роду нашого!
Слава Богу!


До Землі


Земле рідна,
Мати-Годувальнице,
З Тебе виходимо,
Малими і безпорадними,
Під небом твоїм високим,
Зростаємо і мужніємо,
Серця свої, працю рук своїх,
Тобі присвячуємо
Красу і славу Твою множачи.

Земле рідна,
Покрово-Заступнице,
На схилі літ своїх
До Тебе вертаємося,
Щоб пригорнула Ти
Серця великі і руки натруджені
Дітей своїх, даючи їм
Прилисток і спочинок.

Земле рідна,
Свята, пречиста,
Тебе заповідали на пращурі наші,
І ми передамо тебе
В руки правнуків своїх,
Як найбільшу святиню,
Щоб несли вони у віки
Заповіт роду нашого
Любити і берегти Тебе,
Щоб родила Ти нами у всі віки,
Допоки небо стоятиме над тобою.

Матінко наша рідна, Замунь наша славна!
Ми, вірнії діти твої, щодень тебе слухаємо,
І бачимо допомогу твою у справах наших.
Ти нас годуєш і оберігаєш, від усього злого захищаєш.
Дякуємо тобі за сили, які ти даєш нам,
Що здоров’ям і доблестю у нас проростають.
Ми тебе повік берегти будемо.
Прийми сили наші душевні собі у допомогу,
Щоб на нашій землі панували мир і злагода,
Щастя і достаток, щоб з Богами Рідними
Жили ми в єдності
І були перед Родом Всевишнім славними
Русичами Православними!
Слава Матері Землі і всім Богам Рідним!

Хай слово моє стане міцніше за камінь.
Слава Матері-Землі!

Освячення Води
Хай святиться Жива Водиця! - тричі


До Стрибога


Стрибоже, Сину Сварожий –
Ти наповнюєш на світі все живе і неживе собою.
З Тобою приходить життя в перший крик немовляти,
з Тобою відходить душа людська на Луки Сварожі.
Ти напинаєш вітрила,
і човен Життя пливе по колу вічності
і ніколи не закінчується.
Наповни, Стрибоже,
тіла наші силою,
а дух наш могутністю Своєю.

До Богів


Ввійдіть Боги рідні
в тіла і душі наші
доброю силою
і поведіть нас
з добрими помислами
на добрі справи,
і проявіться в житті нашім
добробутом, злагодою і здоров’ям.



Заклик чотирьох стихій: Землі, Води, Вогню, Вітру

Кличу Землю-Землицю, Святу Покровицю.
Дух праведний, Живи божницю.
Могутню твердь Богів Рідних.
Прийди до нащадків гідних!
Прийди, Земле, освяти!

Кличу Воду-Водицю, Святу Студеницю.
Дух праведний, Дани божницю.
Могуть текучу Богів рідних.
Прийди до нащадків гідних.
Прийди, Водице, освяти!

Кличу Вогонь Святий Сварожий.
Дух праведний, великий Божий.
Могуть палючу Богів Рідних.
Прийди до нащадків гідних.
Прийди, Вогню, освяти!

Кличу Вітер Святий Стрибожий.
Дух праведний великий Божий.
Могуть летючу Богів Рідних.
Прийди до нащадків гідних!
Прийди, Вітре, освяти!


Перед дорогою
Не самі ми йдемо –
Сварог нас веде,
Мати Лада слідом іде,
а ми за ними
з Богами своїми!


Для Божого натхнення
Боже, в Небі озорись!
Боже, в Землі утвердись!
Боже, в Сонці і Воді оживись!
Боже, серед дітей своїх проявись!
Даби силу Твою узріли,
Благодать Твою прийняли,
Славу Тобі співали,
Щоб вічно Роду нашому жити!

Громада Рідної Віри Січеславського краю "Полум'я Роду"