До Овсеня почитати

До Овсеня почитати

Сучасне слов*янське рідновірство лише стало на непростий шлях відродження. А тому "білих плям" у цій справі - безліч... Пропонуємо статтю на одну із проблемних тем щодо дати свята Овсеня...

Оскільки автор винен в помилкових трактовках, саме йому належить звернутись до рідновірів та розтлумачити власну ж помилку. 
Трішки передісторії. Наприкінці 1990-их стався своєрідний пасіонарний вибув неоязичництва, воно стрімко входило в моду у патріотичному середовищі, поширювалось. На початку 2000-их виникла кричуща потреба в упорядкуванні того різномаїття інформації та інституціалізація рідновірства. Відтак виникло кілька об'єднань рідновірських громад. Серед них і Родове Вогнище РПВ, до якого належить автор і в рамках якого довгі роки проводив богословські пошуки.

Потреба вироблення обрядового конону призвела до появи "Требника Рідної Православної Віри", який готувався декілька років, ретельно і з апробацією обрядів на практиці. Одна з проблем, яка спіткала автора: відсутність достатнього матеріалу зі свята осіннього рівнодення. Після довгих роздумів і пошуків автор інтуїтивно відчув прив'язку осіннього рівнодення до Овсеня. І навіть використане в тодішніх пошуках німецьке слово "owsen", що в перекладі означає "засівати" не спонукало ще більш ретельніше дослідити питання. 

Останньою краплею в цьому питанні, яке змусило нас розкритикувати власну ж помилку, стало пряме звернення одного з рідновірських авторів, Бориса Явора. Наш товариш прямо запитав, чому така розбіжність неоязичництва з етнографічними данними.

Отже, відповідаємо: помилка виникла в результаті нагальної потреби укладання книги обрядів та не 100% вивчення усіх наявних джерел. 

По суті питання з Овсенем. Виявлені етнографами відомості дають нам підставу відмовитись від уживання щодо свята осіннього рівнодення назви Овсень, оскільки це поняття невідривно пов'язане із новорічними дійствами.

Звернемось до авторитетного вченого Фасмера та його словника: авсень - "1-е березня, перший день весни". На наше переконання це найбільш точне відображення Овсеня. Чому? З причини прив'язки приспіву "овсень, авсень, таусень" до новорічних свят. 

Як відомо, початок нового року в слов'ян-язичників припадав на кінець лютого - початок березня, через прив'язку до молодика. Перенесення святкування нового року на січень, потягнуло за собою і цикл обрядів та співу. Ну пригадайте, до прикладу, один із заспівів, що виконується гуртами новорічних посівачів: "щедрик-щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка". Якщо згадати німецьке owsen (засівати) та український звичай новорічного посівання, сумнів щодо Овсеня зникає зовсім. 

Все той же Макс Фасмер вважає, що "овсень" походить від старослов'янського "овеснь", тобто весни, початку року. 

Якщо вести мову про етнографічні регіони слов'янщини де зустрічається назва Овсень/Авсень/Таусень - то це виключно російські краї, на українців випадає тільки Курщина, Білгородщина та Воронежщина.

Відтак, вважаємо доречним, сучасним язичникам, вживати щодо головного осіннього сонячного свята назв "Свято Врожаю" чи "Осінини".

Громада Рідної Віри Січеславського краю "Полум'я Роду"