Коло Сварога

Купало

КОЛЯДА

Свято Перуна

20 липня. Спекотними липневими днями, коли над землею буйний вітер ганяє масивні хмари, час від часу похмуре небо осяює блискавиця і грізний грім розриває тишу.

Читати>>

Макоша літня

На Русі 22 липня відзначали Макошин день- Мокриду. У народі примічали: «Коли Мокрида мокра, то й осінь теж, Мокріда суха - і осінь суха»

Читати>>

Свято Даждьбога

Відзначається 29 липня. Серед дарів Сварога людям були і його сини - Сварожичи. Перший з них Даждьбог - бог Сонця, джерело тепла і світла.

Читати>>

Спас Маковий

Свято Спасу присвячені Дажбогові, що дає нам життя. Воно припадає на завершення основних польових робіт. Ми з вдячністю звертаємося у молитвах до Бога Спасителя, який так щедро обдарував нас новим урожаєм.

Читати>>

Спас Медовий. Яблучний.

Опісля семи шестиденних тижнів від Різдва Купала святкується Великий Спас. Аналогічне свято Трійці відбувається 6 травня за постійним сонячним календарем. За В. Скуратівським, зібравши у кошик овочі, фрукти, мед, господарі вранці йдуть до храму.

Читати>>

Причиста. Спожинки

До 15 серпня на всій слов'янській землі закінчується жнива, збирання і переробка урожаю пшениці, ячменю, проса та інших зернових культур, а також заготівля насіння на майбутній сезон.

Читати>>

Спас Хлібний

16 серпня третій, останній Спас, Святодень Великої Матері Макоши. Про цю пору обходять колодязі, приносячи треби Государиня Воді, жінки кланяються Великої Матері полотнами і пряжею.

Читати>>

Іменини Лісовика

22 серпня Вшанування Лісового Господаря і принесення йому особливих треб. За повір'ями, у ніч Лісовик (якщо його попередньо не задобрити) розкидає снопи по току

Читати>>

Семаргл

29 серпня відбувається усічення голови Сонця-Дажбога і священний птах Матирсва (Мати Слава), що символізує Зорю, несе вогняну головню на Землю людям.

Читати>>

Рожаниці

Богиня Рожаниця - сама Мати- Земля , втілення родючості. Рожаниця через ворота Нави проводить душі людей для народження в земному світі. Рожаницами ( в безлічі ) є Рідні Богині

Читати>>

Громада Рідної Віри Січеславського краю "Полум'я Роду"