• Освята Місця
• Ушанування світу Прав (Божественного). Уславлення Бога, як Творця.
• Принесення треби
• Ушанування світу Яв (Земного). Уславлення Бога як дателя життя.
• Освячення Води. Єднання громади з Богами через воду.
• Ушанування світу Нав (Потойбічного). Уславлення Бога як охоронця світу мертвих, згадування Предків.
• Принесення особливих пожертв предкам.
• Проповідь.
• Едність з Родом.
Обрядові речі: Трисуття, курильниця, Хліб (можна маленькі хлібці), накритий рушником, збанок з водою, кропило.
ХІД ОБРЯДУ
Зачин обряду починається із закликом і бій у бубн. За наявності можна використовувати інші музичні інструменти. Люди збираються біля Святилища. Волхв із помічниками закликає Богів собі у поміч, проходить загальне благословіння громади. Громаді повідомляється про свято, яке сьогодні чи на днях ушановується.
1.Освята Місця.
Волхв обходе посолонь капище звертаючись на чотири сторони світу промовляючи:
Від семи сідмиць,
Від Небесних Криниць,
Зійди, благодать Божа,
На святе Капище Свароже!
Зупинившись біля образів Богів чи біля вівтаря промовляє:
На святе Кипище Свароже,
Зійди, Рідний Боже!
Тут Вогонь горить,
Тут Слава гримить,
Тут треба приноситься,
Тут Сила твориться!
Наше Коло хороводить –
Горе відводить
Від Землі Рідної,
Від Сварги Чистої!
Рідним Богам – Слава!
Волхв звертається до громади:
Возрадуймося нині, що нас звела разом святкова година. Святим Знаменом благословляю вас, онуки Дажбожі! Осяюю мир, успіхи і дні світлі усьому Роду Українському! Слава Рідним Богам!
2. Ушанування світу Прав
Волхв розпалює вогнище:
ДО ВОГНЮ
Тьма і Світло – дві половини Світу.
Цей Вогонь, що народжується світлом,
Підкорив Темряву.
Він був першим жерцем,
Безсмертним серед смертних,
Посередником поміж Богами й людьми!
О Вогню, прийми це дерево,
жертву нашу. Згори ясно!
І розпусти свій священний дим,
доторкнися крилами до небесної Високості!
У цьому священному Вогні зараз діє таємна вседайна сутність Всесвіту, яка творить життя Природи.
СВАРОГ
Славимо Сварога, діда Божого,
який тому роду Божому є началом
і всякому роду криниця вічна,
яка витікає од джерела свого
і ніколи не замерзає.
Тієї води живої п'ючи, живемо,
допоки не прийдемо до нього, як свої,
прибудемо до лук його райських.
Сварог, що створив світ, –
це Бог Прави, Яви і Нави, се маємо їх во істину.
Світ не мав початку і світ не матиме кінця – світ був,
світ є, і світ вічно буде.
Слава Сварогу!
ЛАДА
Матінко Ладо, славимо Твою любов Всеосяжну!
Твориш Ти лад у Всесвіті, у Родинах Небесних та Земних,
приходиш до нас Богинями Рідними -
Живою-Живицею, Макошою-Матінкою і Славою Світлою,
через них пізнаємо ми суть Твою Святую і Правду Предвічну,
Любов’ю і Злагодою Ти наповнюєш душі наші,
славимо тебе Великая Мати, як і Предки славили,
прийми вдячність нашу за народження світу і утвердження світу Явного у красі твої!
Слава Матеры Богів Наших!
ДАЖБОГ
Се бо Дажбо створив нам яйце,
що є світ-зоря, яка нам сяє.
І в тій безодні повісив Дажбо землю нашу,
аби тая удержана була.
Права бо є таємно уложена Дажбогом,
а по ній, як пряжа, тече Ява,
і та створила життя наше.
А тоді, коли одійде, смерть наступає.
Доти є Нава і по тому є Нава.
Слава Дажбогу!
ПЕРУН
Слава Богу нашому, Перуну!
Се він громами землю сотрясає,
тим дух укріплюючи та душу радуючи!
Кличемо його воїв небесних,
що суть безсмертний Полк Перунів,
стати на межі Прави і Яви, берегти закон Сварожий.
Слава Перуну!
Ото бачимо, Сварга небесна виблискує вогнями.
Се отцове наші кують мечі крицеві
у похід збираючись на тьму ворожу.
Тож візьмемо оружжя своє і станемо в лави воєдино,
аби з Предками вирушити у битву велику.
Бо то йдемо проти безладу, лад несучи,
світи сотворяючи з Богами нашими разом!
Слава Перуну!
ВЕЛЕС
Молимо Велеса, Отця нашого,
хай потягне в небі коня Сварожого
і хай прийде до нас сурі вішати,
золоті Кола вертячи!
Бо то Сонце наше
як святе для домівок наших,
і перед ним блідне
лик вогнищ домашніх!
Тож Бачемо й Чуємо тебе Велесе у серцях своїх!
Слава Велесу!
Великий і могутній Велесе!
Славимо мудрість Твою нескінченну,
яка дає нам пізнати Закони Права,
аби гідно жити у Яві та з честю відійти у Наву.
Сповни нас Мудрістю Своєю, як наповняв прадідів наших.
Вкажи шлях істинний до Сварги Синьої.
Ти приніс отрочат на Землю Святу Руську,
від яких пішов Рід наш великий, піклуйся про онуків своїх.
Премудрий Дух Роду Православного,
ми славимо Тебе і закликаємо пребути з нами,
охороняючи та примножуючи блага наші.
Слава Велесу!
МАКОША
Матінко наша рідна,
Мокоше наша славна!
Ми, вірнії діти твої,
Щодень тебе слухаємо,
І бачимо допомогу твою
У справах наших.
Ти нас годуєш і оберігаєш,
Від усього злого захищаєш.
Дякуємо тобі за сили, які ти даєш нам,
Що здоров'ям і доблестю у нас проростають.
Ми тебе повік берегти будемо.
Прийми сили наші душевні собі у допомогу,
Щоб на нашій землі панували мир і злагода,
Щастя й достаток, щоб з Богами Рідними
Жили ми в єдності!
Слава Матері Землі! Слава Макощі!
Родючістю-плодючістю багата Земля-Матінка,
Мокоша наша Сонцелика. Щедротою повняться руки Твої,
благословенні врожаї, які даруєш нам, дари стиглі та соковиті.
Осіннім теплом пахне Земля-Коровай,
і ми дякуємо Тобі за врожаї з полів наших Вкраїнських.
Славимо щедрість та плодючість Землі Рідної,
яка достаток нам дає та в ситості і благополуччі нас, онуків Сварожих, тримає.
Слава Рідним Богам!
СТРИБОГ
Вітре могутній, Боже Стрибоже!
Ти по світу блукаєш, хмари з дощами по небу ганяєш.
Дай моїй землиці теплої водиці,
дай моїй пашниці вітра-Ласкавиці,
аби не сушило, врожай не палило.
Хай онуки Дажбожі мають завжди врожаї гожі.
Слава Стрибогу!
3. Принесення треби
Волхв бере хлібину на рушнику та промовляє тричі підіймаючи кожен раз руки з хлібом вище:
НА ТРЕБУ
Свята Треба,
Святись-Освячуйся!
Від Землі до неба,
Святись-Освячуйся!
Від солі до хліба,
Святись-Освячуйся!
Після того як треба пройде коло громади волхв приносить пожертву при цьому каже:
Це Велес навчив Праотців жати віна-вінча на полях страдних
і ставити Снопа до огнища,
і чтити Його як Отця Божого!
Від того жертви іншої не маємо,
Ніж праця рук наших та дари полів наших!
Пожертва Прямує на зустріч Сонцю! Прийміть Боги!
Далі волхв проводе очищення громади.
4. Ушанування світу Яв (Земного). Уславлення Бога як дателя життя.
Волхв проголошує:
Ми прийшли в Земний Світ для відданого служіння Богу й Україні, своєму Роду, своїй Родині. Тут, на Землі, нас чекають суворі випробування. Будьмо готові до боротьби!
Ми, православні рідновіри, прагнемо жити повноцінним земним життям. Для цього нам необхідне здорове, сильне, витривале тіло. Зміцнити здоров'я нам допомагає правильний спосіб життя у єднанні з Рідною Природою. Тому ми, рідновіри, шануємо Рідну Природу і молимося за її Духовну Силу.
Брати і сестри, онуки Дажбожі, за Україну, за її мирне, чисте, святе Небо, за здоров'я її плодоносної землиці, Господу Дажбогу помолімось!
За українців, які відстоюють свободу своєї Батьківщини, за славне військо Українське, за всіх людей на Землі, що доброзичливо ставляться до Вітчизни нашої, до народу нашого, Господу Дажбогу помолімось!
За здоров'я наших дітей, щоб вони росли бадьорими, вихованими, кмітливими, вільними, за здоров'я наших родичів, Дажбогу славу промовляємо!
Дажбоже, Господи Всеправедний і Милосердний. Ти любиш онуків своїх. Усі вони однаково милі Тобі. І Ти, Всемогутній, ослабленим даєш здоров'я, зневіреним даєш надію. І при Твоїй помочі недужі люди перемагають недугу.
Ми зміцнюємо силу свою вірою в Тебе, Дажбоже, кажучи: "З Дажбогом я, а Дажбог – це Життя. Я вірю: недуга зникне, обадьориться тіло. Сили здоров'я переможуть хворобу".
Сьогодні не всі побратими і посестри мають змогу бути серед нас через недуги. Хай вони знають, що усіма нами люблені, ми думаємо про них, хочемо бачити їх разом з нами. Молимо Господа Дажбога за їхнє одужання. Ми бажаємо їм многих літ доброго здоров'я.
Після громада повторює з волхвом:
Дажбоже наш!
Ти утвердив життя народу нашого на землі багатій.
На ній ріки солодководі, на ній сонце лагідне,
на ній поля квітучі, на ній гаї співучі.
І щедро обдарував Ти онуків своїх
і волею, і любов’ю, і вродою, і силою,
щоб творили вони життя своє,
ідучи шляхом праведним.
Слава Дажбогу!
5. Освячення Води. Єднання громади з Богами через воду.
Волхв бере збанок з водою, та промовляє:
ДО ВОДИ
Дано-Водице, Живая Криниця!
Ти очищуєш коріння-креміння, луги й береги.
Очисти й оздорови Онуків Дажбожих,
дай їм Здоров`я та Сили!
Після цього волхв накладує тричі перуницю на воду:
Силою Рода Всевишнього,
блискавицею Перуновою освячується водиця!
Хай поєднається сила Батька-Дажбога і Дани-Матінки,
аби життя зродилося! – Освячується! – Хай святиться Жива Водиця!
Віддати чашу помічникові який обнесе коло громади:
Святою Водою Джерельною очищуються і освячуються онуки Дажбожі. Будьте здорові, як джерельна Вода; будьте багаті, як Рідна Українська Земля; будьте привабливі, як червона Калина.
Після цього остатки води перелити у ріг та посолонь вилити навколо вогню.
6. Ушанування світу Нав (Потойбічного). Уславлення Бога як охоронця світу мертвих, згадування Предків.
Волхв проголошує:
Предки наші вільні і славні молилися Богам рідним, і відійшли Вони до Нави – володіння Чорнобога. І ми молимося Богам Рідним, і чують молитву нашу Предки, і радіють душі їхні.
Усі у злагоді, у спокої, у єдності згадаймо Предків наших рідних. Запалимо свічку Пам’яті та Слави.
Думкою нашою щирою приєднаймося до прабатьків і праматерів наших. Усвідомлюймо, що вони нас ніколи не покидають і завжди перебувають разом з нами, і досвідом своїм допомагають будувати державу Роду нашого – Україну. Вклонімося ж нашим Предкам, вшануймо їх, подякуймо їм. І дух їхній захистить нас і допоможе нам.
Віримо: Душі Предків наших, які відійшли до Лук Сварожих, є Святими.
За Святі Душі Предків наших до Сварога помолімося!
Щоб зі Святими Душами Предків рідних ми були у єдності і берегли державу Роду нашого – Україну, до Сварога помолімося!
І се душі Предків рідних од Іру зрять на нас, і радіють душі їхні, бачачи, що ми їх ушановуємо.
Люди приносять особисті треби своїм предкам (Складують на рушник біля святилища) Волхв промовляе славу, громада повторює:
Предки наші любі, Щури і Пращури.
Дякуємо вам за здоров'я, за силу,
Що ви нам від Богів Рідних посилаєте,
У справах земних допомагаєте.
Нехай Сварог оберігає Вас і надає Вам Силу!
Щасливо перебувайте у Світі Духовному, Нами опікуючись!
Нехай вічно існує зв'язок поколінь – Священний живий зв'язок між нами!
Слава Предкам! Слава Богам Рідним!
Після Волхв приносить дари до предків вогню.
7. Едність з Родом.
Волхв проголошує:
Велика віра наша в Єдність Твою, Боже наш, множить силу мислі нашої, множить силу дії нашої. І у злагоді з диханням Всесвіту єднає народ наш єдинодушшям, єднає народ наш єдиномислям, єднає народ наш єдиновір’ям. Слався во віки і віки, Боже наш.
З’єднаймо нашу силу. Відчуймо, як слава, воля і сила линуть на нас звідусіль. Ми стаємо настільки сильними, наскільки усвідомлюємося в Богах рідних.
Брати і сестри, світлі онуки Дажбожі. Так є: ми онуки Дажбожі, ми радощі і смутки Дажбожі, бо ми живемо в Дажбогові і Дажбог живе в нас.
О, Рідні Боги наші! Приносимо Вам квіти Любові, слово Вірності, поклін Славлення. В Рідній Православній Вірі милосердніють серця наші. І в діях милосердних, ми сини і дочки рідних Богів, зріднюємося, єднаємося дітям нашим на щастя і собі на життя достойне.
Волхв проголошує, громада повторює:
Роде Всевишній! Великий Боже наш!
Ти - єдиний і багатопроявний,
Ти - наше Світло і Справедливість,
Ти є криниця Життя Вічного,
Джерело Любови безмежної,
Тієї, що зціляє Душу і Тіло.
Славимо Тебе, Боже Прави, Яви і Нави.
І щодня працюємо над душами своїми,
Щоб бути Мудрими і Сильними,
міцною опорою Руси-України,
І захисниками Роду свого прадавнього,
Бо ти даєш нам Наснагу і Радість,
Бо ж Ти даруєш Відвагу і Стійкість,
Даєш нам Знання і навчаєш Терпіння,
Аби з честю пройшли ми шлях життя нашого,
Натхненно виконуючи Священну Волю Твою.
Слава Тобі, Роде Всевишній,
І всім Рідним Богам у тобі сущим!
Волхв промовляє:
Наша сила в Рідній Православній Вірі! Слава Богам Рідним!
Ми непереможні! Слава Україні-Русі!
Ми будемо вічно жити! Слава Українському народу!
9. Благословіння
Шановні побратими і посестри, впевнено йдіть Дажбожим шляхом, робіть справу Роду нашого. Слава Предкам! Слава Богам Рідним!