Осіння Макоша

blog

Осіння Макоша

28 жовтня. Велика Богиня милосердя, жіночої працелюбності та майстерності, Берегиня домашнього вогнища, цілителька, покровителька родини, материнства: опікунка пологів, породіль, здоров'я дітей. Загалом Мокоша позначає водну, жіночу сутність Землі і є матір'ю живучої сили природи. З давніх часів вона зображалася у вінку з колосся та пишних квітів в оточенні двох вершників на конях, іноді з півнем у руках чи над головою, а поруч неї – знаки Сварги (образ на рушниках); є її зображення з рогом достатку в руках (образ у камені, на статуї Святовида).

 

Інша форма її імені Макоша, як вважають, походить від назви рослини мак, який у русинів завжди був символом родючості, достатку, а також розуму. Звідси й розуміння Макоші, як Матері Коша – вмістилища для насіння. Мокошами ще в XVI ст. називали знахарок, чаклунок. Мокошин день – п'ятниця. У цей день жінки намагалися не шити, не прясти, не прати білизни, щоб не розгнівити свою покровительку. 28 жовтня Свято, коли Мати Сира Земля і Государиня Вода «засинають» до майбутньої весни. Про цю пору їм приносять треби і просять у них вибачення за «все, чим досадили» їм у році, що завершується. Тако же Святодень цей присвячений Матері Макоши - Прялка Небесна, Володарка Доль, власниця Покутний ниток всього сущого. У цей день жриці Макоши миють і розчісують Куделі Доль - розпрямляють сплутані нитки, а тако ж передрікають майбутнє. Для цього в чару з заговореної водою кидають дощечки із зображеними на них чірамі і дивляться: як лягли чіри? По них і прорекают долю.

Голова Громади

author
влх. Яромир

Волхв Рідної Віри, голова громади "Полум'я Роду" (м. Дніпро) Руського Православного Кола, голова Січеславського Кола РПК.