Спас Маковий

blog

Спас Маковий

Свято Спасу присвячені Дажбогові, що дає нам життя. Воно припадає на завершення основних польових робіт. Ми з вдячністю звертаємося у молитвах до Бога Спасителя, який так щедро обдарував нас новим урожаєм. Свято Спасу поділяється на три частини: 1 серпня – Маковий Спас (Спас на воді), 6 серпня – Яблучний Спас (Великий Спас), 16 серпня – Хлібний Спас. Маковий Спас, відповідно до Кола Сварожого, тотожний таким святам як Стрітення (1-2 лютого), Ярилиця (1-2 травня), Діди (1-2 листопада).

 

Як правило, такі свята проводяться два дні, але 2 серпня етнографи не фіксують свято, або воно малозначне для цього періоду. У ці дні Кола Сварожого ушановують Предків, бо припадають вони на 40-й день від смерті попереднього прояву Сонця. В даному випадку це був Ярило, човен якого відправився у вічність 1 липня і досягнув сьомого неба 1 серпня. Христосівську легенду про сімох братів Макабеїв і їхню мати Соломію треба розуміти наступним чином: Соломія (Солома) – це стрижень, на якому тримається сім енергетичних точок людини "маківок". Душа померлого якраз і має на 40 день досягнути найвищої сьомої "маківки". Приводимо опис свята Макового Спасу за книгою Василя Скуратівського "Святвечір". Напередодні свята виготовляють "маковійську квітку" з городніх і частково лісових квітів.

 

Букет має бути різносортним: з чебрецю, чорнобривців, кудрявців, рути-м'яти, васильків, нагідок та ін. Кожне зело в букеті виконує свій символ-оберіг і до кожного господиня промовляє приказки, наприклад для льону: "Рости вище по коліна, щоб в нікого з нас голова не боліла"; "Білися біло, щоб хустками твоїми нашій (ім'я дівчини) весільну голову покрило". Після цього дівчата збираються в гурти, плетуть віночки для освячення в храмі. Рано-вранці храмові дзвони оповіщають про свято. Розбудивши дітей, ненька оздоблює "маковійську квітку" намистом, пов'язує червоною стрічкою і, обгорнувши рушником, приказує: – На, доню, квітку цю, щоб ти була така гарна, багата й пригожа, як ця квітка, щоб тебе хлопці любили, як люди люблять квітку. Малеча може готувати квіти безпосередньо перед богослужбою. Після молитви священик виголошує повчальну проповідь для дітвори: аби були чемними, шанували батьків і старших, не лихословили, добре вчилися, допомагали по господарству, були охайними. Це чи не єдина храмова відправа, участь в якій переважно беруть підлітки. Опісля всі стають в коло, і священик освячує квіти, коржики та пиріжки з маком.

 

Вдома дітям готують святковий стіл. "Маковійну квітку" підвішують до сволока або до божниці. Вона висить протягом року як оберіг. Оскільки Маковій вважається дівочим і дитячим святом, то юнь у цей день не працює. Підлітки грають на луках у різноманітні ігри. Молодь натомість збирається на гулі в лісі, щоб розвеселитися й поспівати спасівських пісень. Хлопці в цей день жартівливо називають дівчат "макодзюбками" чи "маковійками". Крім квітів і виробів з маку на Маковія освячують воду, зокрема криниці. Урочистий хід від храму до криниці влаштовують під співи і музику. Біля криниці виставляють два столи: на одному хліб із сіллю та запалену свічку, а на іншому – свічку, свячену воду й колово (кутя). Ця обрядова страва призначається добрим духам та предкам. Також роблять символічне клечання – втикають обіч свіжі галузки, при потребі саджають дерева. Біля джерела запалюють два вогнища, обкурюють живограї димом з цілющих трав, влаштовують різноманітні ігри, забави, співають обрядових пісень, читають магічні заклинання.

Голова Громади

author
влх. Яромир

Волхв Рідної Віри, голова громади "Полум'я Роду" (м. Дніпро) Руського Православного Кола, голова Січеславського Кола РПК.