6 січня Водокрес та Богоявлення Починаючи з вечора і до сходу сонця на святилищах роблять обряди і святять воду, яка вважається корисною для здоров’я і проти усякого лиха: її вживають при різноманітних хворобах, змащують хворі місця, скроплюють хати і господарства.
До сходу Сонця люди йдуть на Богоявлення, а перед тим запастися на увесь рік свяченою водою. В кожній хаті впродовж року мала обов'язково стояти під образами пляшечка з такою водою, яка, якщо освячена за всіма правилами, не псується.

Якщо лід товстий, на річці чи ставку випилюють з льоду  сонячний хрест, що символізує Сонце і ставлять біля прорубу. Поруч з хрестом стоїть алтар, також зроблений з льоду й обвитий сосновими гілками – так звані "царські врата".
На березі річки розпалюється Вогнище, проходить святкова слава, головнями від вогнища освячують воду у річці. Люди набирають з прорубу воду. Набравши свячениці, люди мастять тут же очі – щоб добре бачили, вуха – аби добре чули тільки гарні слова, лоб – щоб мудрою була голова, а вдома обтирають тіло, щоб здоровим було.
Схід сонця називається Богоявленням. Вогнище підтримують поки не зійде Сонце-Дажбог, яке прославляють гімнами і співом.
Сміливці купаються в ополонці, вірячи, що цілий рік не хворітимуть.
Люди після обряду запрошують волхва свяченою водою окропити оселю. Якщо такої можливості немає, освячення робить господар самостійно.